ДЖЕРЕЛО: http://schoolchild.simplesite.com/432361460
26 квітня відбудеться уже 33 роки як на ЧАЕС стався вибух. В кожній людській душі Чорнобильська катастрофа відзивається тривожним зойком, відчуттям біди, невизначеності майбутнього…

Кожного року ми повертаємося пам’яттю і серцем до незабутніх трагічних подій, щоб ще раз осягнути, кому зобов’язані мирним небом над головою, можливістю жити і ростити дітей та онуків.

Та ми мусимо не забувати, що Чорнобиль – наше лихо, наш біль, наша трагедія, котру ми отримали «у спадок» і яку, на превеликий жаль і сором, змушені будемо передати майбутнім поколінням. Ми повинні розказувати та показувати дітям про трагедію в Чорнобилі, щоб вони про це знали, пам’ятали і в майбутньому цього не повторили, адже саме наші діти і є наше майбутнє.

Дуже важко дітям розказувати та показувати про страшний вибух та тяжкі наслідки, а ще важче намалювати. Під час весняних канікул учні 3 класу не встигли підготувати малюнки до районного конкурсу – не вистачило часу. Тому малювали на годині спілкування та після уроків. Під час малювання неодноразово у дітей виникали питання про катастрофу, а я намагалася доступно розказати та пояснити.